Відповідальність кожної людини за свою долю і майбутнє людства
Текстова версія передачі «КЛІМАТ. МАЙБУТНЄ ЗАРАЗ» за участю Ігоря Михайловича Данилова. Частина 4.
(Примітка, скорочення в тексті: ведуча Тетяна - Т; Ігор Михайлович Данилов - ІМ)
0:43:05 — 1:02:24
Проблеми з кліматом не залежать від антропогенного фактора. Люди перекладають відповідальність на релігії, уряди і вчених. Але просте запитання: про кого будуть вони дбати? Світ зміниться, коли кожна людина перестане боятися сатани в голові і почне говорити правду. Біженці — реалії сьогоднішнього дня. Що нас чекає? Всі фільми про катастрофи — це легка казка реальності, яка може бути. Про позитивний приклад благотворчої діяльності МГР «АЛЛАТРА». Життя тягнеться до Життя. Духовна допомога йде лише тим, хто живе законами Духовного Світу. Відповідальність людини — зрозуміти хто вона і для чого вона тут. Система в агонії. Останній день. Відповідальність за життя цивілізації залишається за людиною.
Попередня стаття: «Останні часи — який вибір зробить людство?». Частина 3.
Проблеми з кліматом не залежать від діяльності людини
Т: Ви знаєте, свідомість дійсно уникає цієї теми дуже серйозно, тому що…
ІМ: Звичайно уникає. І ось знову ти підняла питання, що до 2030 року людство стикнеться з проблемами, які неможливо буде вже змінити. Ну нехай спробують змінити зараз.
Якщо все людство зараз перестане виділяти, скажімо так, СО2, нічого не зміниться (Т: І люди це відмічають…), все буде прогресувати, як і прогресує. Адже багато хто навіть із тих же вчених, яких ти згадувала, вони ж прекрасно розуміють, що людський фактор у даному випадку, він не суттєвий. Так, трошки ми впливаємо, але «трошки» на те, що відбувається в дійсності.
Адже проблеми, які зараз відбуваються, вони зумовлені зовсім іншими процесами. Це циклічність, і вона не залежить від людей. І що б ми зараз не робили, воно буде йти. Це природно. Але питання йде про Останній день: буде він чи не буде. Час ще є для прийняття рішення людьми.
Але знову-таки свідомість скаже: «Знову час, знову лякалки». Ні, не лякалки, ніхто нікого не лякає і засмучуватися з цього приводу не варто. Можна взагалі не слухати нас. Навіщо? Можна жити, як жили раніше, і все буде у вас так само, як і було до цього… Але не довго.
Люди перекладають відповідальність на уряди, релігії і вчених, але чи правильно це?
Т: Просто, знаєте, як нібито людина покладає надію на когось у цих питаннях, чи на релігію, що врятують… Це ж дуже часта ситуація, що в якості якогось рішення якоїсь проблеми люди з якимось внутрішнім криком звертаються по допомогу, звертаються до Бога…
ІМ: Але знову-таки про що вони просять? Ось люди зібралися у храмі, і вже йде установка від свідомості: значить, раз вони у храмі — вони звертаються до Бога. Але просять про матеріальне, про земне, про завідомо мертве. І ось зауваж, ось люди завжди кричать перед Богом, але мовчать перед дияволом. Чому таке відбувається? І ось у цьому дуже багато приховано. Над цим варто подумати.
Т: Так само людина покладає надію на голів уряду, що врятують...
ІМ: І про це ми багато разів говорили, що завжди хочеться перекласти відповідальність на когось. Але знову-таки голови уряду, вони що, боги? Вони люди, звичайнісінькі люди. Тільки ці люди, які наділені владою (так само, як вони хотіли цієї влади, але за це вони отримують ще й відповідальність).
Але просте питання: про кого будуть вони піклуватися? Вибач мене: про селянина, про того, хто укладає асфальт, чи про себе любимого та близьких своїх? Ну що, не так?
Т: Про себе, тобто він більше орієнтований на те, щоб знову ж втекти (але нікуди втекти, як Ви сказали), ніж вирішувати якісь питання, ніж об'єднатися з людьми.
ІМ: Знаєш, ось не хочеться говорити, тому що в дійсності воно людям це… Чи допоможе воно чимось? Та не допоможе. А ми ось наговоримо страшилок про те, що може статися. Так? Але воно ж може і не статися. Чи варто лякати людей? Навіщо? Люди повинні до Бога йти через Любов, а не через страх за свою шкурку. Ось у чому питання.
Т: Просто, знаєте, тут чому це питання, мені здається, важливо розкрити про те, що не варто перекладати відповідальність за свою долю на тих же вчених, на тих же голів, тому що так система діє. Вона завжди шукає (ІМ: Звичайно) якогось посередництва між людиною…
ІМ: Так, ти права: завжди і скрізь.
Т: Просто коли людина зрозуміє, що все в її руках…
ІМ: Так само, як і хвороба... Людина захворіла — вона перекладає відповідальність на лікаря. Ось не допомогли ліки — вона перекладає відповідальність на іншого лікаря, мовляв: «Той лікар поганий», замість того, щоби дійсно змінити спосіб життя і перестати хворіти. Є хвороби невиліковні, це теж правда. Жоден лікар не допоможе при таких хворобах, які невиліковні.
І ось щоб людство не довести до невиліковного стану, потрібна що? Профілактика перш за все. І ось цим повинні займатися всі.
Коли кожна людина перестане боятися своїх привидів у голові і почне говорити правду — світ зміниться
Т: Просто, знаєте, що теж здивувало, що виходить, з одного боку, людина перекладає відповідальність на тих же вчених: «Ось вони щось там роблять, щось вивчають, скоріше за все вони нам допоможуть».
І тут же зустрівся лист самого кліматолога, який говорить про те, що: «Я зіткнувся разом зі вченими з цією проблемою… Я десь розумію, що станеться, дуже страшно навіть припустити… (ІМ: …апокаліпсис) так, апокаліпсис. Мені зовсім не хочеться бачити і мою сім'ю, і мене, і майбутнє людство як би героєм фільмів про апокаліпсис… Мені дуже страшно! Але все, що я роблю, це всього лише працюю з ранку до вечора...»
ІМ: Але йому ж свідомість також рот закриває, розумієш? (Т: Так). Ось замість того (Т: уникає), щоб перестати нарешті боятися ось цих привидів у голові, а дійсно вийти, стати перед людством і сказати: «Друзі, але це так». Ось деякі намагаються, але їм закривають рот. Їх позбавляють кар'єри і всього іншого за те, що люди говорять правду.
Але коли вибір — життя твоїх рідних і близьких, твоїх нащадків, ну якщо навіть людина живе земними цінностями. А земні цінності — це які? Це нащадки. Ось людина створює бізнес, щось робить. Для кого? Для дітей, для внуків, ще для когось. А які діти і внуки? Навіть при самому такому оптимістичному розрахунку, то, вибач мене, внуків, можливо, ти побачиш, а правнуків навряд чи.
Ну хіба не так? Так що потрібно робити? Знову сидіти мовчати, тому що тебе звільнять з роботи чи ще щось? Чи перестати боятися і брати свої наукові докази, і доводити, відстоювати свою точку зору. Можливо, хтось і почує.
Т: І коли так кожна людина…
ІМ: І ось коли кожна людина перестане боятися сатани в голові, а в дійсності зрозуміє, що вона має право Жити (а вона має право Жити), і люди заговорять, ось тоді світ зміниться.
А поки всі будуть сидіти, мовчати чи думати, що «ну так, я скажу, потім… у понеділок… у наступний. Ну а хто ж у понеділок серйозні справи-то починає? Давай почну… в суботу. А хто ж у суботу-то щось робить? Уже вихідний. Почну з понеділка!» І так щоразу. А потім забув, навіщо він взагалі до цього прагнув, «і так же жити можна». Можна, якщо для нього це життя.
Що нас чекає? Всі фільми про катастрофи — це легка казка реальності, яка може бути
Т: Просто як свідомість малює людям, також ділились учасники, що вона говорить про те, що «у той момент, коли щось станеться, обов'язково у тій критичній ситуації, у тій точці подій ти ось і станеш людяним, і змінишся…»
ІМ: Не станеш і не змінишся. Ось кажуть, що ось, можливо, катастрофи і потрібні, щоб люди пережили це і очистилися, і стали людяними. Але досвід показує інше. Коли у дитини відбирають останню пляшку води і коли за кусочок хліба розстрілюють стареньку — ось це реалії існування.
Тому що все, що нав’язано зараз у головах у людей, — це здебільшого насилля, жорстокість та виживання будь-якою ціною. Чи стануть люди духовнішими, коли їм потрібно розділити на всіх одну пляшку водички? Герої є серед людей, не сперечаюсь, які віддадуть свою частину комусь, щоб продовжити йому життя. Є, звичайно, такі люди. Але у процентному відношенні це скільки? Ось і відповідь.
Так що нас чекає при такому розвитку? Озброєні банди? Всі фільми, які знімали — це легка казка реальності, яка може бути. Ми вже говорили не раз. Ось все-таки система, дійсно все передбачає.
Ми в передачах уже згадували про міграцію. Ну уяви, зараз хоча б мільярд людей почне зміщуватися з місць для переселення, хоча б мільярд. Чим це все закінчиться?
Т: Просто цікаво, як система нав’язує навіть у питаннях біженців, у питаннях міграції позицію таку, що біженці — це жертви…
ІМ: А хіба це не ті ж люди? І кожен ось подивився і подумав: «До мене прийдуть». А чому «до тебе прийдуть»? А чому не ти підеш, друже мій?! Все може бути якраз із точністю до навпаки, ніж тобі свідомість розказує. Ти будеш змушений зі своєю сім'єю кудись іти, туди, де тебе не чекають. Ну хіба не так? І що тоді?
Т: Одні хочуть, щоб їм дали, інші взагалі не хочуть віддавати: «Чому це я повинен ділитися?!» Ось так нав’язує система.
ІМ: І всі думають про те, що їм хтось щось винен. А ось правда полягає в тому, що ніхто нічого нікому не винен у цьому світі. І ось це дійсно правда.
Позитивний приклад благотворчого руху «АЛЛАТРА»
Т: Просто тут такий позитивний приклад ще: рух «АЛЛАТРА», тому що в той час, коли система ділить людей на «свій-чужий», вони розуміють, що чуже…
ІМ: Знаєш, про що вони зараз думають, ті, хто перший раз слухає? Що ми сидимо і ось рекламуємо «АЛЛАТРА», залякуємо людей і розповідаємо, яка «АЛЛАТРА» хороша, і таке інше. Ну це ж правда. Ось так працює свідомість.
Т: Ну є ті, які слухають...
ІМ: Але ті, хто слухає, ті знають, хто ми. А ті, хто не знає? І ось як достукатися до тих, хто не знає? Поодинці? Там трохи хтось сказав, там хтось сказав. Я простіше скажу: уяви завод, де шумно, і ти стоїш у кутку і розповідаєш правду. Тебе почують в іншому кінці?
Т: Ну просто люди теж втомилися вже від цієї брехні (ІМ: Втомилися), і якраз-таки саме правда, вона звучить, можна сказати, навіть дуже…
ІМ: ...буденно.
Т: Дуже голосно звучить правда, тому що…
ІМ: Тому що вона відгукується всередині. Суть якраз полягає в тому, щоб навчитися чути ось той шепіт всередині і йому довіряти, а не тим крикам у голові. Навчитися якраз зупиняти ось ці крики в голові і перестати бути рабом, керованим системою. Ось у чому правда. І ось що повинні люди-то в першу чергу освоїти, щоб людьми-то стати, а не тваринами.
Т: Ось я просто все-таки повернуся до людей з руху «АЛЛАТРА», до тих, хто приєднався, тому що…
ІМ: Ну рекламуй, рекламуй...
Т: Тому що в тій ситуації, виходить…
ІМ: Хоча повинен сказати, що ось, якщо чесно, то величезне спасибі, друзі, за те, що ви дійсно з нами, і за те, що ви розумієте, і за те, що ви робите! Це правда.
Т: Дуже радісно, що вони дуже сильно запалюють своїм прикладом (ІМ: Звичайно), тому що передусім є ось ці Знання і розуміння...
ІМ: Передусім тому, що вони чесні (Т: Так) і вільні.
Т: Є Знання, ось це теж дуже важливо.
ІМ: І на обличчі у них написано «живий».
Т: А життя, звичайно ж, притягується до Життя, чому так швидко і розвиваються зароджуючі життя процеси. Система тільки знає, що треба не допустити об'єднання людей…
Життя тягнеться до Життя
ІМ: Ось приклад. На вигляд мертва пустеля: пісок суцільний, глибокі тріщини в землі. Трохи пройшов дощик — а на ранок уже все зелене. Ось простий позитивний приклад. Так і тут — життя тягнеться до Життя.
Т: І наскільки швидко реалізовується ось це… оживлення
ІМ: Є і позитивний момент, звичайно є. Якби не було цих позитивних моментів і не було б шансу, скажімо так, хіба б ми говорили з тобою зараз про щось? Навіщо б воно мені треба було? Мені є, чим займатися в інших місцях. Я ж не патологоанатом, я масажист. Моя робота — це допомагати людям позбавитися від болю, щоб життя було веселе і без страждань.
Т: Аль-Джабір — той, хто лікує серця.
ІМ: Але я лікую спини, розумієш... А серця — це кардіологи, це трішки інше.
Т: Просто, знаєте, тут хочеться призвати людей до цієї консолідації, до об'єднання, взаємодопомоги. Згадуються слова з Біблії: "Там, де двоє чи троє зберуться в ім'я Моє, там і Я між вами". Адже свідомість кожної людини не знає, яким чином розвиватимуться події, коли люди в Духові…
ІМ: Повторюся: духовна допомога йде від Світу Духовного лише тим, хто знає і живе законами Світу Духовного. Тільки вільним дається сила. А якщо людина знаходиться в рабстві, в повному підпорядкуванні у сатани, хіба прийде до неї допомога від Світу Духовного? Просте питання.
Хто посилюватиме ворога? Це все одно, що ну такий ось нехороший приклад... Ось уяви, друже мій, ідеш ти один, спокійно, нікого не чіпаєш. Стемніло — а тут бандити. А ти кажеш: «Хлопці, почекайте! У мене є прекрасні палиці, візьміть їх. Вам же... ну щоб руки не відбивали об мене, я ж твердий». Ось і відповідь. Вибачте за таку іронію, але це правда. Для кращого розуміння.
Людині важливо зрозуміти: хто вона і для чого вона тут
Т: Ігоре Михайловичу, сьогодні говоримо про те, наскільки ж важливо людям саме не мовчати, а бути відкритими і виражати свою позицію.
ІМ: Набагато важливіше зрозуміти: хто ти і для чого ти тут. Якщо людина розуміє, хто вона і для чого вона тут, і розуміє, що банально ось ті 80% (а то і більше) негативних думок в голові не від неї, і вони їй не потрібні. Якщо вона відмовляється від тих ілюзорних пут, які нав'язав їй сатана... Адже в дійсності це сатана їй нав'язав.
У сатани немає ні рук, ні ніг. Його руки і ноги — це твої руки і ноги. Адже він усього лише шепоче в голові — а людина творить. Він шепоче в голові — а людина кричить. Він підказує в голові — а людина йде і вбиває. Хіба не так? Так. Сатана нікого не вбив, це ви вбиваєте одне одного, друзі мої. І це правда.
Якщо людина це усвідомила і просто припинила підкорятися усьому цьому негативу, і вкладає свою увагу як основний ресурс у добро, в позитив, у Любов саме в духовному напрямі, то все зміниться. А там, дивишся, і дійсно свобода. А за свободою і Життя. І тоді, знаєш, уже все одно, буде там кінець світу, не буде — для неї вже ніколи не буде. Смерті бояться мертві.
Система в агонії. Відповідальність за життя цивілізації залишається за людиною
Т: Так, це, звичайно, дуже відчувається. Якщо дивитися на те, що зараз відбувається в суспільстві, на те, що зараз відбувається у світі, знаєте, складається якесь враження, що система знаходиться просто в якійсь своїй агонії взагалі, що відбувається якесь безладдя, якесь божевілля системи. Тобто вона знає якийсь свій сценарій?
ІМ: Скажімо так... Система, вона більш ніж розумна. І, звичайно, вона розуміє початок свого кінця у будь-якому випадку: або тисячу років на смітнику живитися людськими покидьками, або в усякому разі перезапуск.
Т: Тобто вона навіть здатна на ось такі заходи, як самознищення в ході катаклізмів, в ході усіх ось цих конфліктів, так?
ІМ: Але в надії на те, що вона потім відродиться, — звичайно здатна, сподіваючись на майбутній реванш. Та і взагалі це всього лише програма, так само, як і в твоєму планшеті та система.
Т: Це розширює розуміння. Люди тепер розуміють, що система робить усе можливе ось у цей передсмертний для неї час, для того, щоб просто якомога більше скачати уваги…
ІМ: Запас енергії. Ну, скажімо так, якщо у людини в автомобілі бензину половина бака, скільки вона може проїхати? А скільки вона може проїхати з повним баком бензину? Такий простий приклад. Тому система намагається зробити так, щоб її баки були повні, ну про всяк випадок. У будь-якому випадку їй це потрібно. У неї немає багато варіантів. У неї усього лише два... Ну, якщо чесно говорити, у людства теж всього лише два варіанти.
Т: Виходить, як хитро влаштовано в системі. Тобто вона викачує ось ці пів бака зараз, а інші — це коли людина стає субособистістю, не реалізувавши…
ІМ: Ну це в нормальному існуванні. А зараз ми говоримо про те, що називається Останнім днем.
________________
Наступна стаття: «Провісники останніх днів і як людству вижити». Частина 5.
Передача «КЛІМАТ. МАЙБУТНЄ ЗАРАЗ» https://allatra.tv/video/klimat-buduschee-sejchas